- розв'ючувати
- [роузвйу/чуватие]
-уйу, -уйеиш
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
розв'ючувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розв'ючувати — ую, уєш, недок., розв ю/чити, чу, чиш, док., перех. Звільняти (тварину) від в юків, вантажу … Український тлумачний словник
розв'ючення — я, с. Дія за знач. розв ючити, розв ючувати … Український тлумачний словник
розв'ючуватися — уюся, уєшся, недок., розв ю/читися, чуся, чишся, док. 1) Звільнятися від в юків, вантажу. 2) тільки недок. Пас. до розв ючувати … Український тлумачний словник
розв'ючити — див. розв ючувати … Український тлумачний словник
розв'ючування — я, с. Дія за знач. розв ючувати … Український тлумачний словник